Перейти к содержанию

27.12.2011

Приводи вимикачів

Приводи вимикачів.

Приводи вимикачів – необхідні для вмикання, утримування в цьому положенні та вмикання високовольтного вимикача.

Незалежно від конструкції привод має механізм вмикання, заскочку (для фіксації положення “ввімкнено”) і механізм вимикання.

Найскладнішою операцією є вмикання вимикача, бо при цьому потрібно подолати тертя, опір пружин вимикання. Для цього привод повинен мати запас кінетичної енергії. Це може бути енергія піднятого вантажу або заведена пружина.

Вантажні приводи ПГ і ПГМ набули широкого застосування в сільських електроустановках, але вони мають ряд істотних недоліків і тому їх виробництво тепер припинено.

Найбільш поширеними в сучасної практиці для керування масляними і безмасляними вимикачами є пружинні й електромагнітні приводи.

ПП-67; ППМ-10; ПП-74 і др. – вмикання вимикача здійснюється попередньо стиснутого вимикаючою пружиною, яку можна заводити від руки або автоматичним моторним редуктором (АМР). Ці приводи можуть автоматично або дистанційно вмикатись багаторазово.

Електромагнітні (соленоїдні) приводи вмикають апарати потужним електромагнітом. Вони використовуються для керування потужними вимикачами. Надійні в експлуатації, прості за конструкцією, але споживають значну потужність від мережі постійного струму. Найбільш легкий сучасний привод ПЕ-11 потребує потужність біля 13 кВт, інші – до 170 кВт.

Пневматичні приводи працюють на стисненому повітрі; вони конструктивно прості, мають невеликі розміри, високу швидкість вмикання, а енергія легко накопичується в простих повітряних резервуарах. Останнім часом їх використовують навіть в тих електроустановках, в яких немає повітряних вимикачів.

Поделитесь своими мыслями, оставьте комментарий.

(required)
(required)

Внимание: HTML допускается. Ваш e-mail никогда не будет опубликован.

Подписка на комментарии

*